Торсунов Олег Геннадійович

Публічна підтримка агресії РФ проти України

Олег Торсунов публічно заперечує російську військову агресію проти України, надаючи її злочинам позитивне духовне тлумачення.

• Виправдання вбивств мирних жителів: жертви російських ракетних ударів подані як щасливці, що отримують «будиночок у духовному світі» або «кращі умови для духовної практики».
• Заперечення української ідентичності: закликає своїх послідовників відмовитися від української ідентичності та не захищати свою країну від агресора.
• Де-факто визнання окупації: на сайті blagost.online окуповані українські міста (Донецьк, Маріуполь, Севастополь, Сімферополь, Ялта, Євпаторія, Джанкой, Феодосія) позначені як російські; Херсон позначався «Росією» з лютого по листопад 2022 року.
• Фізична присутність на окупованих територіях: систематично відвідує окупований Крим з 2014 року; факти візитів зафіксовані на офіційному сайті torsunov.ru.
• Приховування відвідувань Криму: до початку повномасштабного вторгнення навмисно уникав поширення інформації про візити до окупованого Криму, щоб не мати проблем із в'їздом в Україну; у 2016 році внесений до бази даних «Миротворець» у зв'язку з цією діяльністю.
• В'їзд до України за сприяння Рябікіних: до 2022 року в'їжджав до України за сприяння Павла та Галини Рябікіних — Павло Рябікін обіймав посади директора аеропорту «Бориспіль» (2017–2020) та голови Державної митної служби України (2020–2022); задокументовані заходи: Київ (15.12.2021) та Харків (10.08.2021).

Сукупність цих дій формує стійкий наратив, що заперечує агресивний характер війни Росії проти України.

Сприяння або підбурювання до воєнних злочинів

Лекції Торсунова, в яких він виправдовує загибель українських мирних жителів від російських ракет і закликає до пасивності перед агресором, створюють духовно-ідеологічне підґрунтя для продовження військової агресії Росії.

• Теологічне виправдання воєнних злочинів: називаючи загибель українців «волею Крішни» та «Його милістю», Торсунов формує у своїх послідовників терпимість до воєнних злочинів Росії.
• Придушення волі до спротиву: заклики «триматися осторонь» і «не займати нічиєї сторони» спрямовані на позбавлення українців духовної опори для законної самооборони.
• Духовна легітимізація окупації: систематичні візити до окупованого Криму під виглядом релігійної діяльності та позначення окупованих міст російськими де-факто підтримують російську окупацію.

Нюрнберзькі принципи (Принципи VI(а) та VII, 1950): публічне духовне обґрунтування агресивної війни та її жертв може кваліфікуватися як співучасть у злочині проти миру. Використання релігійного авторитету для демобілізації противників агресії надає таким діям особливої суспільної небезпеки.

Духовна відповідальність перед послідовниками

Релігійний лідер, який пояснює загибель мирних жителів під ракетними ударами як «волю Крішни» та «милість Бога», грубо порушує базові принципи духовного наставництва.

Підміна принципу ахімси (ненасильства) теологічним виправданням вбивства, використання релігійного авторитету для пропаганди пасивності перед агресором і позбавлення своїх послідовників права на самовизначення та захист своєї країни — це зрада духовної традиції та зловживання довірою учнів.

Маніпуляція релігією в інтересах держави-агресора

Олег Торсунов, маючи мережу клубів «Благость» у понад 100 містах СНД та аудиторію понад 1,2 мільйона людей, перетворив ведичну проповідь на інструмент просування інтересів агресора.

• Теологічне прикриття воєнних злочинів: лекції Торсунова створюють у послідовників ілюзію, що російська агресія — не політичний злочин, а духовний процес під управлінням Крішни.
• Нейтралізація антивоєнної позиції: заклики до «любові до всіх» і відмови від національної ідентичності фактично слугують демобілізації противників війни у російськомовних спільнотах СНД та України.
• Пропаганда через глобальну офлайн-мережу: клуби «Благость» в Україні та СНД стали каналом поширення пропагандистських наративів у форматі релігійних лекцій.

Потенційне порушення законодавства

Дії Олега Торсунова підпадають під такі правові норми:

• Стаття 436² ККУ — виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України: лекції, в яких загибель українців від російських ракет пояснюється як «воля Крішни» та «духовне благо», утворюють склад цього злочину.
• Стаття 110 ККУ — посягання на територіальну цілісність України: публічне позначення окупованих українських територій (Криму, Донецька, Маріуполя, Херсона та інших) російськими на офіційному ресурсі blagost.online утворює склад цієї норми.
• Стаття 204¹–204² КУПАП та стаття 332² ККУ — незаконне перетинання державного кордону та порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію: систематичні відвідування окупованого Криму з 2014 року.
• Стаття 20 МПГПП — заборона пропаганди війни: лекції, в яких військова агресія де-факто виправдовується теологічно, утворюють склад воєнної пропаганди, забороненої міжнародним договором, обов'язковим для Росії як держави — учасниці МПГПП.

Сукупність задокументованих дій формує правові підстави для порушення кримінального провадження в Україні. Україна має право добиватися міжнародного розслідування діяльності Торсунова через Інтерпол або в межах майбутнього спеціального трибуналу щодо злочинів агресії РФ проти України.

Висновок

Олег Геннадійович Торсунов (Аудар'я Дхама дас) своїми діями:

• систематично заперечував російську військову агресію проти України, надаючи її злочинам хибне духовне тлумачення;
• теологічно виправдовував загибель українських мирних жителів від російських ракетних ударів;
• де-факто визнав окупацію українських територій через офіційний ресурс blagost.online;
• систематично відвідував окупований Крим з 2014 року, зміцнюючи де-факто російський контроль над територією;
• закликав своїх послідовників до пасивності перед агресором, послаблюючи волю до спротиву;
• повинен бути публічно засуджений міжнародною вайшнавською спільнотою та органами Міжнародне Товариство Свідомості Крішни.